top of page

Пам'ятні та ювілейні дати

27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни, повідомляє Укрінформ.

Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівського документа. 

Читайте також: Меморіал «Бабин Яр» оприлюднив 300 тисяч архівних документів

Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма. 

Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих. 

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними. 

Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.

_109014544_70419671_1640882982708812_915

       22 січня - День Соборності України

22 січня у день проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки Україна щороку відзначає День Соборності. Офіційно в Україні свято встановлено Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99.

Акт Злуки увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з середини XIX століття. Це була основоположна подія для українського державотворення. 24 серпня 1991 року позачергова сесія Верховної Ради УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Утім, історики цілком справедливо відзначають, що 24 серпня 1991 року насправді відбулося відновлення державної незалежності України.

Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради, а вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не менш вагома подія – об’єднання Української Народної Республіки (далі – УНР) і Західноукраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР) в одну державу. Внаслідок невдач Української революції 1917-1921 років державність зберегти не вдалося. І як результат, упродовж XX століття українці змушені були кількаразово відновлювати її в боротьбі.

Ознайомитися із зазначеними матеріалами можна за посиланням https://uinp.gov.ua/informaciyni-materialy/vchytelyam/metodychni-rekomendaciyi/informaciyni-materialy-do-dnya-sobornosti-ukrayiny-2021

22.png

16 січня – Всеукраїнський день пам’яті героїв-воїнів – “кіборгів”

Оборона ДАП тривала 242 дні, з 26 травня 2014 року до 20 січня 2015 року.

242 дні оборони: 16 січня – День пам’яті кіборгів

Сьогодні в Україні відзначають День пам’яті захисників донецького аеропорту, яких за мужність та неймовірну стійкість називають кіборгами.

“Кіборги” вистояли, не встояв бетон”, – фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом українських бійців.

Бої за Донецький аеропорт тривали з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року, тобто 242 дні. В обороні також брали участь волонтери і медики, тому в День пам’яті кіборгів вшановують і їхню пам’ять.

За офіційними даними, захищаючи Донецький аеропорт, загинули більше 200 військових.

26 травня 2014 року проросійські сепаратисти та чеченські бойовики захопили будівлі аеропорту тоді ще мирного Донецька.

Цього самого дня українські силовики завдали удар по позиціях терористів та встановили контроль над Донецьким летовищем. Пізніше була повна дестабілізація міста Донецьк, початок окупації та нескінченні спроби ворога відібрати контроль над аеропортом, але наші воїни не здавали позицій і, навіть під шквальним вогнем, тримали оборону.

У різний час в аеропорту та прилеглому селищі Піски воювали спецпризначенці 3-го окремого полку, бійці 79, 80, 81, 95 окремих аеромобільних та 93 окремої механізованої бригад, 57 окремої мотопіхотної бригади, 90-го окремого аеромобільного та 74-го окремого розвідувального батальйонів, бійці полку «Дніпро-1», вояки Добровольчого українського корпусу (ДУК) та багато інших. Багатьох із них було відзначено державними нагородами, деяких із них – посмертно.

18-21 січня 2015 року внаслідок підриву терміналу ДАП загинуло 58 захисників-кіборгів, які відстоювали цей плацдарм до останньої краплі крові. 21 січня 2015 року було прийнято рішення відвести українських військовослужбовців з нового терміналу – цей об’єкт був повністю зруйнований і не придатний для оборони.

Сьогодні, 16 січня, з ініціативи самих «кіборгів», які пройшли через 242-денне пекло, відзначається День захисників ДАПу та вшановується пам’ять загиблих побратимів.

Кіборги.jpg

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

20 лютого Україна згадує одну із трагічних сторінок своєї історії й вшановує пам’ять Героїв Небесної Сотні. Цього року – вже сьомі роковини кривавих подій на Майдані під час Революції Гідності.

День Героїв Небесної Сотні відзначається в Україні щорічно відповідно до указу президента від 11 лютого 2015 року "Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні".

20 лютого 2014 року стало найкривавішим днем в історії Революції Гідності – того дня загинуло найбільше протестувальників. Загалом же революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану.

Небесна Сотня – прийнята в Україні збірна назва загиблих понад 100 протестувальників під час подій Революції Гідності у грудні 2013 – лютому 2014 року. 21 лютого 2014 року загиблих мітингувальників Майдану було офіційно визнано жертвами. Того ж дня на столичному Майдані Незалежності відбулося прощання із загиблими активістами, яких у жалобних промовах називали Небесною Сотнею.

20 лютого назавжди закарбувалося у серцях українців нестерпним болем, що з року в рік нагадує про сумний 2014-й рік. Саме цю дату було обрано днем ушанування пам’яті полеглих учасників Революції Гідності.

На честь загиблих мітингувальників їхні імена та назву "імені Героїв Небесної Сотні" надали вулицям у Києві та на батьківщині загиблих. На пам’ять про них засновано Орден Героїв Небесної Сотні. Також створено "Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції гідності".

21 лютого  - Міжнародний день рідної мови

 

Свято було встановлено у листопаді 1999 року на сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності, передає Укрінформ.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила мітингувальників (це були переважно студенти), які висловлювали протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної – бенгальської, мови. Після проголошення незалежності Бангладеш у 1971 році цей день відзначають в країні як день мучеників, вшановуючи пам’ять загиблих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови.

За даними ЮНЕСКО, у світі існує близько 6000 мов, 43% з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати понад 30% носіїв мови. Лише в Європі небезпека загрожує 30 мовам, а 13 із них перебувають на межі зникнення.

Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат тисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова – найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.

Згідно зі статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова». Але в Україні є також і мови, які знаходяться на межі зникнення: зокрема, діалекти ромської мови, кримчацька, урумська мови, а також галицький діалект караїмської мови.

В Україні рідній мові присвячене свято День української писемності та мови, яке щороку відзначається 9 листопада, в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія.

CHORNOBYL-NA-SAJT.jpg
26 квітня - 35 річниця Чорнобильської катастрофи
Вже 35 років Україна живе з болем Чорнобиля. Це проблема, що торкнулась майже кожної української сім’ї та всього світу. А ще це найбільша світова катастрофа з епіцентром за 100 кілометрів від Києва. Та чи знаємо ми достатньо про Чорнобиль, його минуле, сучасне й майбутнє? Що розкажемо про нього наступним поколінням та як нам говорити про нього зі світом?

Дзвінок в пожежній. Швидко мчать машини.
В четвертім вибух і прорвало дах.

Відважні хлопці мужньо, безупинно
У пекло йшли, забувши біль і страх.
Вогненний стовп у небі - гриб кривавий.
Смертельні хмари сколихнули світ.
Вкриває дим будинки, сквери, трави.
Біда навколо... То горить графіт.
Смертельні ізотопи в хмарах диму
Розносить вітер на поля, міста.
Уран і стронцій (ізотоп незримий),
Посіють на усій планеті жах.
Вогонь потрібно погасити прудко,
Бо поруч три реактори стоять.
Водневий вибух може бути швидко.
У Прип’яті прокинулись, не сплять

                                         Прийшли на допомогу всі охочі,
Не відчуваючи, не знаючи біди.
Вогонь гасили довго: дні і ночі.
На все життя залишились сліди.
До лиха не були вони готові:
Студенти, водії  та шахтарі,
Робітники і льотчики, й військові,
Медсестри, санітари, лікарі.
Лопатами граніт радіаційний
Скидали хлопці... Мужній наш солдат!
Німий потенціал інформаційний,
Бо в Києві - колони і парад.
Ще довго полум’я в Чорнобилі гасили.
Мов бомба атомна зірвалась в мирні дні.
Забрав Чорнобиль і здоров’я, й сили,
І наслідки трагедії сумні.
На все життя хвороб невиліковних...
Захворюваність  — рак і діабет..
Забруднені навколишні водойми,
Поля заражені, ліси — це не секрет.
Я вдячна людям тим, що врятували
Усю планету в найскрутніший час.
Ми перед ними всі заборгували.
Скажу сьогодні просто, без прикрас

 

      21листопада- День Гідності та Свободи

     Відповідно до Указу Президента України від 13 листопада 2014 року № 872/2014 «Про День Гідності та Свободи», згідно з  розпорядження голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 18 листопада 2020 року № 1262/5-20 «Про підготовку та відзначення в Донецькій області Дня Гідності та Свободи у 2020 році», із метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору,  протягом 19-20 листопада 2020 року в закладах освіти Донецької області було проведено Уроки Звитяги, Уроки Демократії «Свобода – це вміння сказати “так” своїм мріям. Гідність – це вміння сказати “ні” своїм страхам».

    Під час підготовки та проведення Уроків Звитяги вчителі нашої школи використовували матеріали проєкту «Урок звитяги», що був ініційований Міністерством у справах ветеранів України з залученням фахівців Міністерства освіти та науки України, Міністерства молоді та спорту України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Інституту національної пам'яті України (рекомендовано до використання в закладах освіти, лист директорату дошкільної, позашкільної та інклюзивної освіти Міністерства освіти і науки України від 10 листопада 2020 року № 6/1346-20 "Про відзначення у 2020 році Дня Гідності та Свободи".

   До цієї дати в нашій школі були проведенні Уроків Звитяги, уроки спілкування, оформленно інформаційний стенд "День Гідності і Свободи", виставка в бібліотеці.

  

16 травня 2020 року   День Європи в Україні

З 2003 року в третю суботу травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року.

Відправною точкою на шляху до встановлення Дня Європи вважається Декларація Шумана.

9 травня 1950 року в Парижі міністр закордонних справ Франції Робер Шуман закликав Францію, Німеччину та інші європейські країни об’єднати їхні вугільну та сталеливарну галузі промисловості (основи нарощування військової техніки) та віддати їх в управління нової наднаціональної структури. Це стало «наріжним каменем Європейської федерації». Завдяки об’єднанню економічних зусиль і розподілу досягнутих результатів європейські країни уникнули накопичення військової могутності одна проти одної, що і забезпечило мир в Європі.

Три з половиною десятиліття тому на Міланському саміті 1985 лідери ЄС вирішили увічнити день проголошення Декларації Шумана та постановили щорічно відзначати «День Європи».

У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

До речі. У 1887 році в Закарпатті (яке тоді перебувало у складі Австро-Угорщини) у Верхнетісянській улоговині на правому березі Тиси було встановлено двометровий геодезичний знак, що позначає географічний центр Європи.

Координати цього географічного центру Європи: 47 ° 563" північної широти і 24 ° 1130" східної довготи.

    17 травня 2020 року - День пам’яті жертв політичних репресій

Цей День пам’яті і скорботи про жертви, які загинули або постраждали в Україні в наслідок політичних репресій комуністичного режиму, спочатку з’явився в національному календарі країни наприкінці 90-х років і носив назву "День пам’яті жертв голодомору", відображаючи в своєму формулюванні одне з найтяжчих злочинів проти людяності тієї безжальної влади. Відзначався в четверту суботу листопада (Указ Президента України № 1310/98 від 26-го листопада 1998-го року). Потім, згідно з Указом Президента України № 1181/2000 від 31-го жовтня 2000-го року, цей пам’ятний День був перейменований і став називатися «День пам’яті жертв голодомору та політичних репресій». Указом від 15-го липня 2004-го року №797/2004 було встановлено назву «День памяті жертв голодоморів та політічніх репресій». Надалі, згідно Указу Президента України №431/2007 від 21-го травня 2007-го року, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології, відродження національної пам’яті, утвердження нетерпимості до будь-яких проявів насильства проти людяності, дні пам’яті жертв голодоморів та жертв політичних репресій виділили в окремі пам’ятні дати. «День пам’яті жертв голодоморів», як і колись, відзначається в четверту суботу листопада, а «День пам’яті жертв політичних репресій» - щорічно у третю неділю травня.

Щороку в третю неділю травня по всій Україні проводяться різноманітні заходи, присвячені пам’яті про ці страшні події.

Як відомо 2 червня 1937 було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП (б) ПБ-51/94 «Про антирадянські елементи», відповідно до якого 5 серпня 1937 вийшов наказ НКВС СРСР № 0044, який поклав початок масових репресій.

Вже до середини листопада 1938 року без суду було винесено 681692 смертних вироки, які виконувалися негайно. Більше 1,7 млн. людей було відправлено в табори.

Згідно з розсекречених архівів і документів СБУ, в Україні з 1935 по 1951 рік жертвами розкуркулення стали понад 2 млн. 800 тис. людей. У 1936 році заарештували 15717 осіб, у 1937-му - 159537, в 1938-м 106096, в 1939-м 11744. Близько 16,5 тис. чоловік було розстріляно в 1937-му.

У зв’язку з цим президент доручив СБУ і уряду видати книгу, оприлюднити документи і матеріали про масові політичні репресії 1937-1938 років, поширити їх на іноземних мовах за кордоном

    18 травня 2020 року - День боротьби за права кримськотатарського народу

16-го травня 2014-го року "Враховуючи, що через сімдесят років після депортації внаслідок дій тоталітарного режиму колишнього СРСР кримськотатарський народ постає перед загрозою дискримінації на рідній землі, з метою підтримки боротьби громадян України - кримських татар за реалізацію своїх прав як представників корінного народу, відповідно до статті 112 Конституції України постановляю встановити в Україні День боротьби за права кримськотатарського народу, який відзначати щорічно 18 травня ", - підписано відповідний Указ в.о. президента України.

   18 травня 2020 року- День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу

Депортація - примусове або насильницьке переселення одних людей іншими за межі певної території - найдавніше явище. Своєрідний «інструмент» боротьби, в цілому , з власними страхами тих, хто займається подібним неподобством, їх побоюванням за примарну владу. Ефективність подібного методу вкрай сумнівна і не витримує жодної здорової критики. Більш того, виступаючи в якості тимчасового заходу «вирішення проблеми» лише додає цих проблем, породжуючи і горе, і приховану ненависть, біль і страждання, які в свою чергу, в тій чи іншій мірі, неодмінно мають зворотний, дуже потужніший ефект.

18-го травня, починаючи з 1994-го року в Україні, згідно Указу Президента № 165/94 від 14-го квітня 1994 року, відзначається День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу, яка сталася 18-20 травня 1944-го року. Переселенню піддалися і старі, і жінки, і діти, цілі родини, більше чверті мільйона люду. Жахливий злочин, з цілої черги, від антилюдських проявів у часи сталінського режиму, війни та радянської влади. Вже у 1967-му році, при тій же самій, радянській владі, Указом Президії Верховної Ради СРСР № 493, ці дії були визнані необгрунтованими. Пізніше, в 1989-му році , Верховною Радою СРСР, ця депортація була нарешті засуджена, визнана незаконною і оголошена злочинною. Татари отримали реальну можливість відновити порушене кимось і колись право на свою споконвічну територію, що входила до того часу до складу суверенної України, територіальну цілісність якої у 1994-му році гарантували не багато не мало, а три найавторитетніші країни у світі : Росія, Сполучені Штати Америки і Великобританія. Почалося активне повернення людей на свою рідну землю, радість і сльози, звичайно ж маса труднощів, але безперечно, колишній жах здавався позаду ...

      

        21 травня 2020 року -День вишиванки

  День вишиванки - поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане к сприянню єдності і культурного відродження всього багатонаціонального українського народу. Воно відзначається в третій четвер травня.

  У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.

          22 травня 2020 року - Міжнародний день    біологічного різноманіття

   Двадцять другого травня щорічно відзначається Міжнародний день біологічної різноманітності.

Біологічне різноманіття продовжує скорочуватися, а екологічна рівновага все ще піддається змінам. Близько 60% екологічної системи деградує або використовується нерозважливо, що веде до втрати біологічного різноманіття і тяжких наслідків, які в найближчі 50 років можуть погіршитися.

  Всесвітній союз охорони природи виділяє сім основних факторів, що сприяють втраті біологічного різноманіття:

Втрата та фрагментація природного середовища;

Конкуренція з боку інвазивних видів;

Забруднення навколишнього середовища;

Глобальні кліматичні зміни;

Опустелювання;

Зростання населення і надмірне споживання;

Безрозсудне використання природних ресурсів.

Багато з цих факторів є результатом діяльності людей.

  Нагадаємо, що Міжнародний день біологічного різноманіття відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES /55/201 від 08.02.2001 року.

ЩО ТАКЕ БІОРІЗНОМАНІТТЯ?

Біорізноманіття або біологічне різноманіття-це:

• різноманітність видів, що населяють планету Земля (тварин, рослин, грибів, водоростей, бактерій, вірусів і т.д.)

• різноманітність представників одного виду за розміром, формою, кольоромі т.д. (генетична різноманітність); • різноманітність екосистем, тобто різних середовищ існування (боліт, лісів, коралових рифів і т.д.), видів, що мешкають там,а також способів їх взаємодії.

   Іншими словами, біорізноманіття можна побачити скрізь навколо нас, і ми самі є його частиною. Біорізноманіттяскладно визначити кількісно, оскільки існує безліч мікроскопічних організмів і видів, що живуть приховано або просто ще невідкритих. На сьогоднішній день в світі зареєстровано приблизно 1,9 млн. видів живих істот, але це лише верхівка айсберга.

У ЧОМУ ВАЖЛИВІСТЬ БІОРІЗНОМАНІТТЯ?

Біорізноманіття - результат 3,8 мільярдів років еволюції, і воно необхідне нам для виживання. Харчування, будівельні, ізоляційні та декоративні матеріали, натуральні текстильні волокна, активні складові багатьох ліків, запилення, очищення повітря, води і ґрунтів, обмеження повеней ... Біорізноманіття – це безліч продуктів і послуг, без яких життя на планеті Земля в звичному нам вигляді було б неможливе. На жаль, ми занадто часто забуваємо про свій обов’язок перед природою.Біорізноманіття часто сприймається як вічна і безкоштовна даність, в той час як сьогодні воно знаходиться під серйозною загрозою, що виходить від людини. Повне або часткове руйнування місця існування, численні забруднення, надлишкове мисливство та рибальство, надмірна експлуатація земель і лісів, перевиробництво парникових газів: все це тягне за собою кліматичні зміни, появ уекзотичних видів життя і т.д.

Різноманітні, цікаві матеріали з теми "Біорізноманіття"  можна знайти за посиланнями: https://menr.gov.ua/timeline/Bioriznomanittya.html

        24 травня 2020 року -День слов’янської  писемності і культури

    В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

24 травня День слов’янської писемності і культури. Свято встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I "Про День слов’янської писемності і культури".

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія - творців слов’янської писемності.

   24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки - глаголиця і кирилиця.

bottom of page